Перше в Україні якісне дослідження читацьких практик: що працює для залучення нових читачів
- IndieBook Data

- 15 черв.
- Читати 2 хв
11 червня 2026 року Міністерство культури України оприлюднило аналітичний звіт "Інструменти залучення читачів книжок в Україні", перше в країні якісне дослідження читацьких практик. Того ж дня відбулася розширена презентація цього дослідження.

Дослідження підготувала компанія Gradus Research на замовлення Мінкульту за підтримки Фонду "Повір у себе". Кураторкою виступила книжкова аналітикиня Інна Білоножко, засновниця проєкту IndieBookData.
В основу якісного етапу дослідження лягли 26 глибинних інтерв'ю з фахівцями книжкової екосистеми (від видавців і книгарів до бібліотекарів, організаторів фестивалів та медіа) і 15 інтерв'ю з "новими читачами" (тими, хто повернувся до читання після тривалої перерви, та тими, хто прийшов до читання у дорослому віці). Перші результати були представлені 30 травня на Книжковому Арсеналі.
Цікаві інсайти:
Головним бар'єром для "нових читачів" є не ціна книги і не брак часу, а відсутність сформованої читацької звички.
Повернення до читання запускається трьома типами тригерів: зміною обставин і вивільненням ресурсу, впливом соціального оточення та впливом інформаційного середовища.
Після повернення "нові читачі" читають активно (близько десяти книжок у перший рік).
Близько 80% учасників книжкових подій — уже сформовані читачі, тож фестивалі ефективніше утримують наявну аудиторію, ніж залучають нову.
Дослідження виділяє три фази, крізь які пройшло читання в Україні від 2022 року: шок і когнітивне виснаження 2022 року, реабілітаційний підйом 2023-2024 років із рекордним 2024 роком та поточну нормалізацію і часткове охолодження у 2025-2026 рр.
Окрема наскрізна тема звіту — роль стресу. Для "нових читачів" він виявився водночас і бар'єром, і драйвером повернення до книжки. Водночас рівень стресу в сучасній Україні малопорівнюваний із досвідом інших країн, тому накладання даних міжнародних досліджень читання на українські реалії має суттєві методологічні обмеження, на що у післямові до звіту звертає увагу кураторка дослідження Інна Білоножко.
Наступним етапом має стати масштабне кількісне дослідження, що охопить усі регіони країни. Воно зможе дати як класично кількісні показники, наприклад, визначити реальне співвідношення між систематичними читачами, ситуативними читачами та стійкими нечитачами, оцінити частку "нових читачів", так і підтвердити ті чи інші гіпотези, сформовані на якісному етапі, до прикладу, гіпотези щодо бар'єрів читання та ефективності інструментів промоції.
Повний текст звіту доступний на сайті Міністерства культури України.



